П`ятниця, 03.05.2024, 00:39
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт Данилюк Оксани Олександрівни

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Виховна робота

Година спілкування
18.02.2021, 00:06

Тема : «Ангели  нашого часу»

Мета: формувати в учнів розуміння єдності та цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею; вшанувати пам’ять героїв Небесної Сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховувати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України; ознайомити школярів із історичним та суспільним значенням Революції гідності, життєписами деяких героїв Небесної Сотні, розкрити суть подвигу Небесної Сотні.

Оформлення: «Стіна пам’яті Небесної Сотні» (прапор України, надписи «Герої не вмирають», відеоролик «Ангели з двома батьківщинами», вислови відомих людей про патріотизм).

Музичний супровід: пісня «Небо падає» у виконанні Андрія Лучанка (учасника гурту «Х-фактор»).

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав..

І з кровю перемішана сльоза....

А батько сина ще не відпускав..

 

Й заплакав Бог, побачивши загін

Спереду - сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній - сивий-сивий..

 

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

ХІД ЗАХОДУ

Повідомлення теми: Про кого співають у пісні? Ким стали герої Небесної сотні? Чи вірите ви в ангелів? Сьогодні поговоримо про ангелів нашого часу.

Як ви розумієте слово «герой»? (відповіді учнів). Звернімося до тлумачного словника: Герой — людина, яка здійснює великі вчинки на благо людського суспільства.

Учитель Людина з великого любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. Родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. А якщо скласти ма­ленькі батьківщини кожного з нас, вийде наша велика держава Україна.

Буває так, що у людини є дві батьківщини. Як гадаєте, чому так трапляється? Послухайте інформацію про представників інших народів, які проживають на території України.

 

Хоч відомо, що переписи населення не бувають ідеально точним джерелом, та все-таки їх прийнято вважати за найбільш надійну інформацію. Отже, за Всеукраїнським переписом 2001 року в Україні, окрім 37,6 мільйона (77,8%) українців, є представники ще 15 етнічних спільнот. Це росіяни — 8,3 мільйона (17,3%), білоруси — 275, 8 тис. (0,6%), молдавани — 258, 6 тис. (0,5%), болгари — 204,6 тис. (0,4%), угорці — 156,6 тис. (0,3%), румуни —151 тис. (0,3%), поляки — 144,1 тис. (0,3%).

Решта є нечисленними етнічними спільнотами. Це євреї — 103,6 тис., вірмени — 99 тис., греки — 91,51 тис., татари — 73,3 тис., роми — 27,6 тис., азербайджанці — 45,2 тис., німці — 33,3 тис., гагаузи — 31,9 тис. осіб. Названі вище спільноти проживають переважно компактно: угорці й румуни — у Закарпатській області, румуни — у Чернівецькій, греки — у Донецькій, гагаузи — в Одеській, євреї — найбільше у містах Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі.

Провідні європейські держави офіційно сповідують тепер політику адаптації меншин і мігрантів до народу, на території якого вони проживають. Лише об’єктивна історія України, розвиток української культури і мови приведуть до міжетнічної злагоди в державі. Українці толерантно ставляться до культурних традицій інших народів, навіть нечисленних, і у відповідь чекають на взаємну повагу до своєї мови і культури.

Серед героїв Небесної сотні є люди, які за національністю не є українцями, але віддали за Україну своє життя. Їх називають «ангели з двома батьківщинами». Пропоную переглянути історію цих героїв (перегляд відео).

Учитель  На шляху до незалежності український народ часто втрачав своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку за гарне майбутнє нашої держави стали молоді хлопці, які заплатили за перемогу надвисоку ціну — власне життя.

Хочу розповісти вам про хлопця, якого назвали «посмішка Майдану». Устим Голоднюк мешкав у місті Збараж Тернопільської області. Навчався у Бережанському агротехнічному інституті. На Майдані був від листопада. Під час нападу силовиків 30 листопада був сильно побитий, але згодом знову повернувся на Майдан. Помер у готелі «Україна» внаслідок вогнепального поранення в голову, отриманого на вул. Інститутській біля станції метро «Хрещатик». Похований у Збаражі. Іменем Устима названа його 38-а сотня. Устиму Голоднюку було 19 років… Устим мав каску світло голубого кольору, кольору неба і миру. Коли наближалася небезпека, Устим кричав своїм побратимам «Небо падає!», щоб вони могли врятуватись.

Обличчя ще одного героя ви можете бачити на різних світлинах у нашому рідному місті. Василь Мойсей був мешканцем міста Луцька. Народився у с. Зубрець Тернопільської області. На Волинь приїхав навчатися, бо тут живе його брат - священник. Навчався в Університеті розвитку людини «Україна» у Луцьку на 4-му курсі. Був щирим патріотом, націоналістом. Мріяв про гідне майбутнє для своєї країни. “Краще вмерти вовком, ніж жити псом”, – це статус Василя Мойсея у соціальній мережі.

На Майдан Василь їздив із самого початку. Друг Крук – так його називали у Волинській сотні Самооборони. Останній раз він приїхав у Київ разом зі своїми побратимами в ніч з 18 на 19 лютого. Вранці 20 лютого на вулиці Інститутській отримав вогнепальне поранення снайперською кулею в грудну клітку. Хлопця не врятувало навіть те, що він був у цивільному бронежилеті. Молодий, вродливий Герой похований на Меморіальному комплексі «Вічна Слава» в Луцьку. Василю Мойсею був 21 рік…

 

Хронологія подій на Майдані

 

Всі події  почалися під вечір 21 листопада, незадовго після того, як уряд Віктора Януковича оприлюднив рішення, що припиняє підготовку про підписання Угоди асоціації України з ЄС. Люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності до 7 січня 2014 року.

Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді

Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.

У ніч проти 30 листопада   українська влада силами влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.  Частина людей, що втікла заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.

Відео «Небесну сотню, Господи, прийми!»

Учитель І тоді вже люди в більшій кількості  вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію,  а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.

 І вони не спали.  Вийшли і повстали, тому що вперше в історії незалежної України були прийняті закони, щоб знищити будь-які прояви громадської непокори в Україні.

Протести закінчилися летальними наслідками на  Майдані. Першою жертвою став Сергій Нігоян.

Відео – перше і останнє інтерв’ю  Сер гія Нігояна.

На деякий час після цих кривавих подій оголосили перемир’я.

На ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента. Близько 8.30 ранку мітингарі почали збиратися на майдані Незалежності, звідки десятитисячною колоною рушили до будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського. Мітингарі хотіли добитися покарання винних у знущаннях з активістів Євромайдану.

  Проте на противагу «Мирному наступу» майданівців влада використала силу та зброю. Загинуло близько 20 осіб.

Учитель Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, так як урядові сили порушили перемир’я. А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию.

Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею».

Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною люд­ських втрат.

Вічною раною на серці України буде пам’ять про героїв Небесної Сотні. Ми вшановуємо всіх, хто загинув, захищаючи незалежність та свободу України. Ми віримо в перемогу наших військових, які з почуттям гідності нині воюють на сході України.

Вчитель Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення держави. Давайте запалимо свічку пам'яті,  яка  буде даниною поваги тим, хто навічно пішов від нас, але залишився у наших серцях! Героям Майдану присвячується хвилина мовчання.

Сьогодні Україну знають у всьому світі. Трагічні події сколихнули людей усієї земної кулі. Українці об'єдналися, щоб боротися за краще життя своїх дітей. 80 днів вони стояли тривожні, заплакані, втомлені. В один день тисячі простих українців стали солдатами сво­го народу. Звичайні мирні люди. Інтелігентні, жар­тівливі, люблячі. Студенти, учні, інженери, водії, вчителі, колишні військові, безробітні. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи.

         Андрій Кузьменко, лідер гурту «Скрябін» казав: «Можна опустити руки, сказати: немає грошей, немає охоти… А можна засукати рукави і вже зараз починати плекати своє майбутнє.» Що ми можемо зробити для свого майбутнього, а в подальшому і для майбутнього нашої України?

Учні виконують пісню О. Пономарьова «Заспіваймо за Україну».

Категорія: Виховна робота | Додав: oksanochkadanilyuk
Переглядів: 145 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук