Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Каталог файлів
Година спілкування "Життя людини - найвища цінність."
|
| 09.01.2017, 23:31 |
Виховна модель: «Шлях до Євроінтегнації». Крок № 4 «Життя людини – найвища цінність». Година спілкування: «Ми різні – ми рівні»
Мета: засвоїти нові терміни «стереотип, дискримінація, толерантність, статус ВПО»;
проаналізувати стереотипи щодо різних національностей;
виховувати усвідомлення, що всі люди рівні і мають рівні права;
виховувати толерантне ставлення до національних меншин, співчуття і розуміння до людей з обмеженими можливостями і до співвітчизників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб;
розвивати вміння висловлювати власні судження, аналізувати отриману інформацію.
Структура заходу
Вступ. Сьогодні ми презентуємо крок № 4 виховної моделі нашого класу «Шлях до Євроінтеграції». Нагадаю, що нам вдалося подолати разом три кроки: крок №1 - 5 клас «Світ починається з мене», крок № 2 – 6 клас «Хто володіє інформацією – той володіє світом», крок № 3 – 7 клас «Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина» (методична розробка «Формування молодого громадянина-патріота через активні форми виховної роботи», творча робота «Чужому навчаймось, але й свого не забуваймо». Сьогодні буде представлений крок № 4 - 8 клас «Життя людини – найвища цінність». У 9, 10 , 11 класах ми будемо працювати над наступними кроками: «Подорож збагачує світогляд», «Освічені громадяни – запорука успішної нації», «Вершина успіху».
І. Створення позитивного настрою
1. Вправа «Ми різні – ми рівні»
• Підніміть руку, хто любить шоколад.
• Тупніть ногою, у кого карі очі.
• Помахайте рукою, у кого є веснянки.
• Моргніть, якщо ваше ім’я починається на літеру «І».
• Скажіть «Я», кого звати Саша.
• Плесніть у долоні, у кого гарний настрій.
2. Вправа «Тепло долонь». Потріть долоні одна в одну, відчуйте їх тепло і передайте своє тепло та позитивний імпульс своїх долонь один одному, взявшись за руки.
ІІ. Основна частина заходу
1. Мовленнєва розминка. З попередньої вправи ми вкотре переконалися, що всі ми різні, але водночас ми маємо багато спільних ознак. Назвіть ознаки притаманні кожній людині (стать, національність, професія, соціальний статус, фізична зовнішність).
2. Повідомлення теми
Крім спільних ознак усі люди також мають право на життя. Конституція України у ст. 27 закріплює положення: «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави — захищати життя людини». Сьогодні ми будемо говорити про те, що «Життя людини - найвища цінність. Ми різні – ми рівні».
Словник нових термінів: стереотип, дискримінація, толерантність, статус ВПО. Наше завдання – дізнатися визначення даних термінів.
3. Національна рівність. Міфи і стереотипи.
Обставини керують людьми, а не люди обставинами.
Геродот, давньогрецький історик
За даними останнього перепису населення в Україні проживають представники таких національних меншин: росіяни, євреї, поляки, кримські татари, німці, білоруси, молдавани, болгари, угорці, роми.
Звісно, що хоча ми всі і проживаємо на території однієї країни, але представники кожної нації мають свої характерні риси характеру чи поведінки. Часто буває так, що ми незнайомі із людиною особисто, але знаючи, яку національність вона представляє, ми відразу можемо зробити певні висновки. Про це свідчить навіть народна мудрість. Наприклад, є дуже багато прислів’їв про циган, які формують ставлення до представників цього народу: Казав циган: нема правди в світі, тільки в бога та в мене трошки. Крутить, як циган сонцем. Пристав, як циган до точила. Циганові забожиться, що батогом ляснуть. Циган, поки не умре - танцює і співає. Циган свиснув- кінь прибіг. Циган хитрістю жити ухитряється. Циган пісні співає, а в животі бурчить. Прислів’я і приказки про євреїв: Без одного жида ярмарок буде. Жид як не ошукає, то і не пообідає. Жид брехнею живе, все з нас тягне. Жид ні сіє, ні оре, а обманом живе. Жид як не збреше, то удавиться. Жидівське і панське не пропаде.
Обговорення прислів’їв. Висловлення власних суджень щодо стереотипного мислення. Висновки. Засвоєння терміну.
Стереотип – це стійкий і спрощений образ людини, події або явища. Це готова схема сприйняття, яка іноді перешкоджає виникненню нових думок і уявлень.
У кожного народу є свої власні стереотипні уявлення про навколишній світ, про людей, про представників іншої культури.
Стереотипи про народи світу
• Про англійців. Англійці в уявленні більшості людей їдять вранці вівсянку, грають в гольф, розгулюють в циліндрах на голові, хуліганять на стадіонах, п’ють ель і знову їдять вівсянку.
• Про німців. Німці – трудоголіки, які працюють по годинах, їдять баварські сосиски, вимагають дотримуватися скрізь порядку і надзвичайно пунктуальні.
• Про українців. Українці ходять у шароварах, їдять сало і багато працюють. А ще українець вболіває за київське «Динамо», любить «гарних дівчат» і танцює гопак.
• Про американців. Американці товсті, п’ють «Кока-Колу», заїдають її гамбургерами, живуть в Голлівуді, грають в бейсбол і намагаються всім допомогти побудувати «американський спосіб життя».
• Про китайців. Китайці живуть скрізь, навіть там, де жити неможливо, п’ють китайський чай, розмовляють ієрогліфами, їдять рис, цитують Мао Цзедуна, ходять строєм і знову їдять рис.
• Про індусів. Всі індуси ходять з червоною цяткою на лобі і заклинають змій, обожнюють їздити на слонах, люблять корів і постійно практикують йогу, сидячи в позі лотоса. А ще індуси б’ються в кіно, а якщо не б’ються, то співають.
• Про японців. Японці постійно кланяються і посміхаються, придумують нових роботів на заміну старим, малюють аніме і дивляться тільки його, складають незрозумілі вірші про сакуру, вчаться робити харакірі.
• Про французів. Французи обожнюють їсти жаб і круасани, запивають все це вином «Бордо», вчать весь світ як одягатися, люблять фехтувати на шпагах.
Висновки. Ми формуємо уявлення про людей на основі готової інформації. Проте бувають випадки, коли наші стереотипні судження - хибні. Пропоную преглянути і обговорити наступне відео (Події у Франції. Стереотипне бачення європейців і представників арабських країн).
ВІДЕО ПЕРЕГЛЯД. АНАЛІЗ. ВЛАСНІ СУДЖЕННЯ.
Що змінилося у Франції з появою біженців? – Збільшення кількості терактів, поява дешевої робочої сили, різке збільшення злочинів, крадіжок, торгівля наркотиками. Чи притаманні сімейні цінності і моральні якості так званим біженцям у Європі.
4. Дискримінація людей з обмеженими можливостями.
Засвоєння терміну. Дискримінація (лат. discriminatio «розрізнення») — будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав.
Помітив, що для того, щоб зробити людину щасливою, не потрібні якісь величезні простори. Досить включити фантазію і облаштувати той мінімум, який вже є, щоб відчувати себе краще.
Андрій Кузьменко, лідер гурту «Скрябін»
Послухайте будь-ласка уважно поетичні рядки.
Сиджу в колясці, так собі сиджу.
Проходять люди, поглядають косо.
А що я їм у відповідь скажу?
Для них мій голос зовсім безголосий.
Усі здорові, ну а я – такий.
Інакше жити між людей не можу.
Але мій дух незламний і палкий –
У ньому сила невичерпна, Божа.
Ніхто не знає, що в моїй душі.
Ідуть, минають, поглядають косо.
Не доброту від вас я залишив,
А біль, який зневірою голосить.
Хтось кине гривню, щоби я не вмер.
А хтось копійку тицьне мені в зуби.
Такий народець "добрий" є тепер:
Не дасть померти, але словом згубить.
Та я із тих, що гніву не несуть,
Навіть тоді, коли життя не вдасться.
І попри всю зухвалу мою суть,
Пишу відверто: "Я – поет в калясці!"
Ви прослухали вірш молодого поета-інваліда Юрія Тітова, який за високий мистецький хист нагороджений стипендією та дипломом Українського фонду культури за програмою "Нові імена України".
Слово «інвалід» звучить образливо. Як по іншому можна назвати таких людей. Люди-інваліди або люди з обмеженими можливостями – це ті люди, які мають певні фізичні та розумові вади у своєму здоров'ї. Як ви думаєте, чи важко таким людям жити поряд з нами? Чому? Вади, які породжують інвалідність можуть бути вродженими і набутими. Скажіть, як ви це розумієте?
Зараз через війну на Сході багато наших захисників із молодих і сильних хлопців перетворилися на людей ноповносправних або з обмеженими можливостями. Проаналізуйте ставлення до них оточуючих.
Часто по телебаченню можна побачити діяльність таких людей, їх досягнення. Ніяка важка хвороба не ламає їх, не дивлячись на свої вади – вони досягають певних висот і стають відомими у світі людьми. Адже Господь, забираючи в цих людей здоров'я, обов'язково дарує їм якийсь талант і неймовірно добре серце. Наприклад: Леся Українка – письменниця (туберкульоз кісток), Людвіг Ван Бетховен – композитор (вади слуху), Лауреат Нобелівської премії Стівен Вільям Хокінг вивчає фундаментальні закони, які керують Всесвітом, одна з відомих незрячих людей - ясновидиця Ванга. У 12-річному віці Ванга втратила зір через ураган, який відкинув її на сотні метрів. Знайшли її тільки ввечері з забитими піском очима. Батько з мачухою не в змозі були провести лікування і Ванга осліпла.
Вправа "Полікуй моє серце"
Уявіть, що в компанії галасливих друзів ви на ігровому майданчику раптом зустрічаєте хлопчика на інвалідному візку. Розкажіть про свої дії. Завдання: підібрати спільні ігри, в які змогли б гратися усі діти разом.
Виконання вправи: учні описують почуття хлопчика, який спостерігає за галасливими і щасливими дітьми і відривають шматочки паперового серця. Наступний крок – описати дії, щоб втішити хлопця і склеїти або «полікувати» його серце.
5. Дискримінація внутрішньо переміщених осіб.
«Зі слабкістю можна миритися. Зі злом треба бути безпощадним.»
В.О. Сухомлинський
Як ми називаємо своїх співвітчизників, які вимушено покинули свої домівки і переїхали на безпечну територію? – Біженці, переселенці. Які емоції викликають ці люди? Сьогодні ми засвоємо новий термін. Статус ВПО - люди, які були змушені рятуватися втечею або покинути місця проживання, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, ситуації загального насильства, порушень прав людини або стихійних лих чи техногенних катастроф.
Назвіть приклади дискримінації внутрішньо переміщених осіб. – Важко працевлаштуватись, проблематично знайти житло, нелегко влитися в новий колектив …
Послухайте легенду.
Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба сказала чорній, що в тюбику лежала найближче до неї:
- Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?
- Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.
- Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на котрий повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.
Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено відповіла:
- Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не було чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати. Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться білим.
Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані художником для створення шедевру. Довго та запекло вони сперечались, так, що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.
Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло. Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.
Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область – це лише окремий тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.
Символічним є те, що на Майдані, виборюючи свою свободу й нове життя для України, стояли поруч пліч-о-пліч представники різних регіонів України: Івано-Франківська і Харкова, Львова і Кіровограда, Чернівців і Полтави, Рівного, Одеси і Севастополя.
А коли після анексії Криму та подій на сході України сотні сімей, зіткнувшись із труднощами, змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки, їх охоче прийняли родини з Прикарпаття, Волині, Київщини, Черкащини та інших територій України. Це ще раз доводить, що Україна – єдина держава, і кримські татари разом з українцями і всіма іншими національностями, які проживають на території України – єдиний народ, який має рівні права.
МИ ВСІ РІЗНІ, АЛЕ МИ ВСІ РІВНІ! Сонце однаково світить для всіх.
ІІІ. Заключна частина. Підведення підсумків.
У всіх ситуаціях, які ми сьогодні обговорили люди повинні ставитися один до одного толерантно. А чи знаєте ви, що означає цей термін?
Толерантність - (від лат. tolerantia — терпіння) це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань.
Словник: стереотип, дискримінація, толерантність, статус ВПО. Учні пояснюють засвоєні ними терміни.
Учням демонструють склянку наполовину наповнену водою. Кожен висловлює свою думку: склянка напівпорожня чи напівповна. Висновок: кожна думка має право на існування, кожна людина має право на життя.
Не все так легко у житті, як нам здається,
Не може бути так завжди, як хочем ми.
І радість, сварки й сльози, - все стається,
Життя прожитии - поле перейти.
Є люди добрі, є погані, злі й байдужі.
Вони сміються в очі, а в душі,-
Вони тебе всім серцем так аж душать...
Від того дуже боляче мені.
Болить душа. Не голова, не серце,
Болить душа, адже вона жива.
І так на волю стрімко рветься, рветься -
Сказати хоче наболілі їй слова.
Як вирветься, як виплаче, як скаже...
І зразу стає "Легше на душі".
Ти вір, душа жива, вона тобі підкаже,-
Як віднайти бажання жити у собі!!!
|
|
Категорія: Виховна робота | Додав: oksanochkadanilyuk
|
| Переглядів: 1300 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|