Мета: розширити знання учнів про українську мову; показати її красу та багатство за допомогою поетичного слова, українського фольклору; розвивати мовлення учнів; викликати бажання любити рідну мову, спілкуватися і популяризувати її.

Обладнання: презентація, роздруківки з прислів’ями, відеоролик «Цікаві факти про українську мову», стінгазета «10 милозвучних слів, які можуть вимовити лише українці», стінгазета «Чужизми в українській мові» .

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.» (Ліна Костенко)

Обговорення епіграфу.

Для кожного народу мова – найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Учні називають дієслова, що потрібно робити з рідною мовою.

Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна свою мову:

• любити
• цінувати
• збагачувати
• берегти
• вивчати
• популяризувати

21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Історія свята, нажаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші (держава в Південній Азії) влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову, оскільки були людські жертви. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

Скажіть будь ласка якими ще мовами розмовляють люди у нашій країні? Чому? Яка мова є державною? Відповіді учнів.

16 липня 2019 року набув чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

Насправді наша рідна мова з давніх часів боролося за те, щоб вільно звучати на своїй же землі. Послухайте!

Інсценізація. Дійові особи: Автор, Діти, Українська мова.

Автор. Такий гарний край, сонячний, багатий, а вона йде та плаче, сльози витирає. Так багато хат, так багато шкіл, церков, а для неї немає місця.

Діти. Що ти робиш тут, бідна дівчино?

Українська мова. Прогнали мене. Може, ви мене шануватимете і не дозволите, щоб мене забули?

Діти. Яка бідна і заплакана! Яка сумна сирота! Куди вона йде? Чому так гірко плаче? Хто ти, дівчино?

Українська мова. Я – українська мова. Мене виганяють з України. Я блукаю і не маю спокою.

Діти. Бідна мово, заходь до нас. Ти будиш з нами жити, оповідати вірші, казки, байки. Будеш співатинам пісні. Ти допоможеш пізнати країну наших батьків, дідів. Щоб і ми знали, хто ми, чиї діти.

Українська мова. Бачу, що ви мене шануєте, любите, не забуваєте. Тоді я буду жити у ваших серцях і устах.

Автор. Дітки, дружіть із мовою.

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя! Дмитро Білоус

Жодній мові світу не було так тяжко, як українській. Нашу мову принижували, не давали їй розвиватися, неодноразово забороняли, знищували, навіть букварі, щоб українські діти не могли вивчати рідну мову. Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були заборонені. А робилося це ось з якою метою: якщо знищити мову, зникне і сам український народ, не існуватиме України як держави.

Мова! Що можна про неї сказати? Народ каже: «Слово до слова – зложиться мова», а ось як про неї писав Т. Шевченко:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..

Наша мова настільки багата і милозвучна, що серце дійсно оживає, коли вона звучить. Спробуймо переконатись. Послухайте епітети і здогадайтесь про що іде мова:

• золотава, холодна, мінлива, жовтогаряча, врожайна, багата, сумна, прекрасна, зажурена, багряна, мрійна, поетична – (осінь)
• свіжий, смачний, священний, батьківський, пшеничний, твердий, запашний, пухкий, рум’яний, хрумкий, тяжкий, білий, чорний – (хліб)
• легковажна, серйозна, розумна, працьовита, порядна, хороша, несправедлива, щаслива, ввічлива, гуманна, сувора, хвора, скромна, старанна, щедра, благородна, чуйна, гречна, шляхетна, сентиментальна – (людина)
• кирпатий, орлиний, плескатий, ґудзиком, м’ясистий, картоплиною, рівний, римський – (ніс)

Будь-яка мова багата на іншомовні слова і українська не є винятком. Послухайте:

Гукаю якось у кафе офіціанта:

- Борщ український, будь ласка, подайте, склянку узвару й вареники з м’ясом.

- Пане, ну що Ви, кафе в нас сучасне! Стейк є в нас, гамбургер, чизбургер, піца…

- ( Що вона каже? І як воно їсться? )

- «Фанта», «Міринда», є «Спрайт», «Кока-кола». Ще є солодощі – тільки для Вас: «Снікерс» та «Марс»… Прошу, сідайте.

- Ой, щось погано. Водички подайте. (Хто його знає, чим тут нагодують). Дякую. Вибачте. Завтра зайду я.

А ще зараз ми зустрічаємо «чізкейк» замість «сирник», «донати» замість «пампухи», «сендвіч» замість «канапка», «капкейк» замість «бабка», перерва на «ланч» замість «обідня перерва». Отож, які слова вживати – рідні чи чужоземні – то вже справа кожного із вас.

З кожним роком лексика жителів України поповнюється запозиченими словами. В результаті цього велика кількість українських слів виходить із вжитку. Пропоную згадати найпопулярніші чужизми і замінити їх на свої, красиві українські слова:

• фрик- вар’ят
• лайк – вподобайка
• гелікоптер – гвинтокрил
• топлес – голілиць
• шопінг – закупи
• бук кросинг – книгообіг
• лайфхак – корисняк
• хештег – кришмітка
• рюкзак – наплічник
• портфоліо – наробок
• акаунт – облікова
• фейк – побрехенька
• лінк – посилання
• дедлайн – реченець
• чизкейк – сирник
• мурал – стінопис
• меню – стравопис
• смайл – усміхайлик
• флешмоб - раптівка

Пропоную переглянути відеоролик «Цікаві факти про українську мову».

Перегляд та обговорення відео.

А чи знали ви, що є 10 милозвучних слів, які можуть зрозуміти лише українці. Давайте вкотре переконаємось у багатстві нашої мови!

Непереливки – так кажуть про людину, яка потрапила в халепу, коли їй важко чи скрутно.

Телепень – нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.

Теревенити – говорити дурниці, нісенітниці.

Філіжанка – те саме, що чашка, горня.

Пуцьвірінок – безпере пташеня, також цим словом часто називають маленьку дитину.

Вештатися – ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь.

Пасіювати – гніватися.

Духмяний – який має сильний, приємний запах; ароматний, запашний, пахучий.

Кмітливий – здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий.

Обценьки – ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів.

Українська мова – це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. Складіть народні прислів’я про мову і прокоментуйте їх:

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

Мова, наша мова, мова кольорова,
В ній гроза травнева, тиша вечорова.
Мова наша, мова — літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Мова, наша мова — мрійнику — жар-птиця,
Грішнику — спокута, спраглому — криниця.
А для мене, мово, ти — як синє море,
У якому тоне і печаль, і горе.

Мова наша, мова — пісня стоголоса:
Нею мріють весни, нею плаче осінь.
Нею марять зими, нею кличе літо,
В ній криваві рими, сльози “Заповіту”.

Я без тебе, мово, — без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє! Юрій Рибчинський

Використані джерела:

https://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-movu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

https://hromadske.ua/posts/zakon-pro-ukrayinsku-movu-nabuv-chinnosti

https://uk.wikipedia.org/wiki